Харчування

Рафінована олія – що це таке? Рафінована та нерафінована олія: відмінності, користь та шкода.

Прийшовши в магазин, ми купуємо найчастіше рафіновану олію для смаження. Але чим рафінована олія відрізняється від нерафінованої, теж цікаво знати. Для приготування традиційних домашніх страв, таких як котлети, картопля або , ми беремо звичайне масло без запаху і майже без кольору. Але все ж таки потрібно мати будинки для запасу та пляшечку нерафінованої олії.

Чим нерафінована олія відрізняється від рафінованої

Ще років десять тому ми спокійно купували масло у бабусь на ринку, ароматне, пахуче, з насиченим запахом насіння і із задоволенням смажили на ньому все, що зазвичай ми готуємо. Але таке масло зазвичай пінилося і диміло, якщо на хвилину відлучитися від плити. Це відбувалося через недостатнє очищення продукту. Також, після частого вживання такого масла, багатьом доводилося робити лазерний ліполіз живота (хто не знає, це дуже ефективна процедура, яка дозволяє від жирових складок та розтяжок, на сайті http://medcity.ua/services/plastika-zhivota/lazernyy- lipoliz-zhivota/ можна почитати докладніше). Цим і відрізняється рафінована олія від нерафінованої: недостатність очищення.

Для простоти порівняння, нерафінована олія – це перший віджимання. У ньому зберігаються практично всі корисні речовини та вітаміни, але на жаль – така олія не витримує термічної обробки. Тому і потрібно тримати вдома запас нерафінованої олії, щоби була різноманітність. Така олія ідеальна для заправки салатів та для приготування соусу песто.

Чим ще відрізняється рафінована олія від нерафінованої

Друга відмінність між цими продуктами – це ступінь очищення. Рафінована олія має високий ступінь очищення, вона не містить канцерогенів, які утворюють піну при нагріванні. Тому його рекомендується застосовувати для смаження та гасіння. Але друга сторона медалі – така олія в результаті рафінування практично очищається від вітамінів, тому виробники додатково збагачують вітамінами А, Е та D олію для смаження.

Чим ще відрізняється нерафінована олія від рафінованого, то це тривалим терміном зберігання. Як мінімум 6 місяців може зберігатися відкрита пляшка олії, але чи корисна така олія для харчування? Натуральний продукт завжди матиме невеликий термін зберігання, і отже, в очищену олію додають консерванти, яких немає в натуральному нерафінованому.

Чим відрізняється рафінована оливкова олія від нерафінованої

Нерафінована оливкова олія – це олія першого холодного віджиму та другого холодного віджиму. Тобто це те масло, яке виготовлене без нагрівання оливок. Воно містить максимум вітамінів та мікроелементів, але має невеликий термін зберігання – до півроку.

А рафінована оливкова олія може зберігатися до року, вона не має смаку та запаху, підходить для смаження, та має менш корисний вітамінний склад.

Зібралися смажити на сковороді картопля, а олія димить і стріляє? Мрієте не ховати руки і не заплющувати очі в момент приготування відбивних? Тоді давайте дізнаємося, яке масло найкраще використовувати. Чим відрізняється рафінована олія від нерафінованої? Існує щонайменше шість основних відмінностей.

Хімічний склад

Важливо розуміти, що рафінована олія проходить кілька етапів очищення. Лікарі рекомендують давати його дітям молодшої вікової групи, аби покращити роботу шлунка.

Спосіб пресування насіння


Процес виготовлення кожного із складів тривалий та складний. Соняшникова олія будь-якого типу можуть виготовляти або холодним віджиманням, або гарячим. Перший варіант щадний – зберігає всі властивості та елементи рослини без впливу температури, другий – вимагає значного нагрівання насіння. Так, при гарячому пресуванні нерафінована олія набуває осаду, а рафінована – втрачає воду.

Зовнішній вигляд


Важливо знати, що саме в процесі виготовлення рафінована олія змінює колір та свій хімічний склад. Зовні вона відрізняється від нерафінованої соняшникової олії, саме вона не стріляє і не димить. Секрет у тому, що в ньому дуже мало води, тому під впливом відкритого вогню не відбувається горіння.

Запах


Як правило, нерафінована олія має дуже концентрований запах. Очищена (рафінована олія) не має такого концентрованого запаху. Пов’язано це з технікою виробництва, яка максимально очищує склад.

Властивості та способи застосування


Одним більше подобається рафінована олія, інші тремтять від унікального натурального смаку та запаху насиченого складу. Нерафінованою олією можна заправляти салати або додавати в соуси. При цьому такі соуси не повинні проводити теплову обробку. При цьому рафінована олія поступається нерафінованій за біологічною цінністю.

Для українців найтрадиційнішою олією є соняшникова. Воно виготовляється із соняшника олійного однорічного. Ця теплолюбна і світлолюбна рослина з Південної Мексики успішно прижилася в Європі. Нині плантації соняшнику становлять 70% його світових посівів. Продукти, видобуті з рослини, у тому числі нерафіновану соняшникову олію, увібрали корисні та поживні речовини, сконцентровані соняшником із навколишньої природи.

Вконтакте

Продукт одержують із насіння соняшника однорічного методом холодного або гарячого віджиму та екстракції. холодного віджиму називають пресовим. Його можна отримувати й у домашніх умовах. Гарячий віджимання та екстракція здійснюються на маслобійних заводах. Процес виробництва складається з кількох етапів:

  • підготовка сировини (відчистка насіння від сміття, обвалення, поділ ядер та лушпиння);
  • дроблення ядер у вальцях, одержання «м’ятки»;
  • віджимання з м’ятки пресом;
  • розчинення мезги, отриманої після віджиму, за допомогою органічних розчинників;
  • відгін (екстрагування) масляної субстанції з розчину та твердого залишку (міцели та шроту) в екстракторі.

Похідне віджиму піддається відстою або очищенню від супутніх домішок (рафінування). Існує кілька способів очищення (хімічні, фізичні, механічні), у яких змінюється колір, запах, щільність та інші якості продукту.

Нерафінована олія має насичений темно-жовтий колір

При виготовленні соняшникової олії холодного віджиму іноді використовується нагрівання. Пропущені через вальці ядра насіння, т.зв. м’ята, укладаються в деко жаровні і піддаються тепловій обробці при температурі 45°С. Далі, під великим тиском виділяється сік насіння, який потім відправляється на відстій та зберігання.

При холодному віджимі не допускається застосування будь-якої хімічної обробки, додавання консервантів та перевищення температури вище 45°С. Надмірно перегріта соняшникова сировина надасть продукту горілого смаку і запаху, позбавить багатьох корисних компонентів. Іноді виробники піднімають температуру нагрівання до 90°С. При гарячому віджимі прискорюється процес пресування і збільшується вихід продукту, тоді як при холодному макуху залишається 20-30% масляного компонента.

У нерафінованих сортів холодного віджиму приємний смак і аромат смаженого насіння, масляниста субстанція м’яко обволікає ротову порожнину і горло при ковтанні.

Наявність напису “Extra Virgin” на етикетці є гарантією того, що це нерафінований продукт холодного віджиму.

Чим відрізняється від рафінованого?

Приступаючи до приготування їжі господині повинні розуміти, чим відрізняється рафінована олія від нерафінованої. Очищений продукт не має запаху та явно вираженого смаку насіння, тому при заправці салатів та консервів, при обсмажуванні та додаванні в тісто він не впливає на смак та запах страв. Рафіновані сорти довше зберігаються та дешевше коштують.

Різниця між рафінованою та нерафінованою соняшниковою олією в хімічному складі. У процесі очищення втрачається багато корисних речовин, що знижує цілющі властивості.

Нерафінована соняшникова олія за корисними якостями не поступається оливковій, соєвій, кукурудзяній.

склад


До складу нерафінованої олії входить велика кількість жирних кислот. Їхня середня молекулярна маса становить близько 290 атомних одиниць. Велика частка належить омега-9-олеїновій (25-40%) та омега-6-лінолевій (45-60%) кислотам. Також нерафінований продукт містить пальмітинову, стеаринову, міристинову, арахінову, омега-3-ліноленову кислоти.

Нерафіновані сорти славляться тим, що містять вітаміни, які збереглися у процесі холодного віджимання. Так α-токоферол (речовина вітаміну Е) міститься в кількості до 70 мг/100 г. В оливковій олії цей показник становить до 24 мг/100 г.

Це потужний нейропротектор та антиоксидант, він захищає клітинні мембрани від ломки в результаті окислення, стабілізує мітохондрії, регулює обмінні процеси та імунітет, знижує ризик виникнення злоякісних пухлин. Інший важливий вітамін у складі нерафінованої олії – K.

Користь для здоров’я

Користь нерафінованої олії обумовлена ​​її складом. Поєднання вітамінів і жирних кислот дозволяють йому надавати такі дії:

  • регулювати жировий обмін, прискорювати метаболізм, внаслідок чого знижується «шкідливий» холестерин та зайва вага, покращується регенерація м’язової та кісткової тканин;
  • покращувати роботу серцево-судинної системи та мозку (запобігає дегенеративним змінам, втраті пам’яті), зміцнювати стінки судин;
  • знижувати в’язкість крові та загрозу утворення тромбів;
  • допомагати формуванню клітинних мембран та нервових волокон;
  • покращувати роботу печінки та травлення, усувати запори;
  • зміцнювати імунітет;
  • попереджати передчасне старіння;
  • та нігті;
  • покращувати роботу ендокринної та сечостатевої систем.

Нерафінована соняшникова олія надає не тільки користь, а й шкоду, якщо її вживати непомірно.

Яке корисніше – рафіноване чи ні?

Традиційно на питання, яка соняшникова олія корисніша, рафінована або нерафінована, відповідають, віддаючи перевагу останньому через її більшу натуральність. Однак не все так просто.

Специфічний смак і запах створюються завдяки наявності у продукті домішок – пігментів, речовин, що обдаровують, мил, природних забруднень. При систематичному вживанні ці речовини можуть негативно впливати на організм.

Крім того, відповідь на питання, яка олія краща, рафінована чи ні, залежить від цілей її застосування. Для смаження, випікання та консервування з термічною обробкою краще очищені сорти. Вони не втрачають якості при нагріванні, не порушують смаку та запаху приготовленої їжі. Крім того, термін зберігання нерафінованої олії набагато менший. Якщо господиня робить запас продуктів на тривалий час, їй краще віддати перевагу очищеним сортам.

Чи ефективне лікування за допомогою олії?


Лікування нерафінованою олією потрібно погодити з лікарем після попереднього медичного обстеження. Важливим моментом будь-якої терапії є дозування. У кількості 20-50 г (до 3 ст. ложок) нерафінований продукт має лікувальну дію, у більшій дозі може дати зворотний ефект.

Існує безліч рецептів цілющих сумішей народної медицини з додаванням оливкової або соняшникової олії. Для лікарських засобів передбачається використання лише нерафінованого продукту. У деяких випадках корисно просто випити ложку олії.

Як використовувати?

Щоб не завдати шкоди здоров’ю, слід знати, як використовувати нерафіновану соняшникову олію. Не варто вживати його більше 20-50 г на день, щоб не порушити ліпідний баланс організму та не набрати зайвої ваги. Для досягнення цілющого ефекту прийом має бути регулярним.

Оскільки олія містить вітаміни, які легко руйнуються при нагріванні, немає сенсу використовувати дорогий цілющий продукт при жарінні, випіканні та консервуванні. Хоча є рецепти, що рекомендують додавати набагато олії в банку перед закочуванням без подальшої стерилізації. Найпоширеніший і правильніший спосіб використання нерафінованого продукту – заправка овочевих салатів.

Чи можна смажити?


Вибираючи кулінарні рецепти, господині вирішують питання – чи можна смажити на нерафінованій олії. Якщо іншого варіанта немає, то як виняток, один раз, можна. Слід враховувати, що вітаміни не збережуться, смак та колір олії зміниться, а також зміняться смакові властивості смаженої страви. Деякі види риби не поєднуються зі смаком нерафінованих сортів, а овочева засмажка зіпсує смак супу.

Кулинарам треба чітко уявляти, чому не можна смажити на нерафінованій соняшниковій олії постійно. Речовини, розчинені в маслі, при нагріванні змінюють свою структуру, руйнуються, перетворюються на токсини та канцерогени.

Можлива шкода від вживання

Основний момент, що обмежує дози нерафінованих сортів – висока калорійність (890 ккал/100 г) та наявність великої кількості жирів (99,9 г/100 г). Небажано з’їдати понад 3 столові ложки на день.
Інакше порушаться жировий баланс організму, робота його внутрішніх органів та систем, наростатиме вага.

У процесі смаження можуть утворюватися токсини, шкідливі організму. Люди, які страждають на хронічні захворювання (гіпотонія, незсідання крові, проблеми з жовчним міхуром і т.д.) повинні порадитися з лікарем про допустимість вживання олії або про зниження доз. При деяких аномаліях організму позитивні властивості продукту перетворюються на негативні. Трапляються випадки алергії на інгредієнти соняшникової олії. Крім того, шкода принесе продукт із терміном придатності, що минув.

Термін придатності та зберігання

Термін придатності нерафінованої соняшникової олії, що особливо не пройшла механічну очистку, досить короткий. Воно легко дає осад та каламутний колір.

Слід чітко пам’ятати, скільки зберігається нерафінована олія. Після розкриття упаковки продукт слід використовувати протягом місяця. Зберігати його слід у скляному посуді у темному місці при температурному діапазоні 5-25°С.
Якщо змінилися колір, запах та смак, слід відмовитися від застосування продукту.

Сік капусти – це корисний живильний напій, здатний подарувати нашому організму безліч необхідних та корисних речовин. Про те, які корисні властивості капустяного соку існують, і як правильно його пити, поговоримо в нашій статті. Капуста є однією з найбільш корисних овочевих культур, оскільки має дуже цінні властивості. Продукт цей смачний і поживний, до того ж це доступні ліки, які кожному під силу виростити на своїй грядці. Вживаючи капусту, можна усунути багато проблем зі здоров’ям. Хоча всім відомо, що через клітковину, що міститься в капусті, цей овоч важко перетравлюється, викликаючи газоутворення. Щоб уникнути таких проблем, корисніше пити сік капусти, отримуючи ті ж корисні речовини, що містяться в овочах.

У складі свіжого соку капусти входить вітамін С, який збільшує опірність організму інфекціям. Вченими підраховано, що для того щоб задовольнити добову потребу нашого організму у вітаміні С, можна з’їсти близько 200 г капусти. До того ж в овочі міститься необхідний нам вітамін К, який відповідає за повноцінне формування кісток, а також за згортання крові. Є у складі капусти і відповідно капустяного соку, вітаміни групи В і дуже багатий набір мінеральних речовин, включаючи залізо, цинк, магній, фосфор, кальцій, калій та інші елементи.

Що дуже приємно для людей, що худнуть, капустяний сік дуже низькокалорійний (25 ккал на 100 мл). Це дієтичний напій, який допоможе позбутися зайвої ваги. Капустяний сік має ранозагоювальні і кровоспинні властивості. Використовують його як зовнішній, для обробки опіків і ран, і для внутрішнього прийому засобу (для лікування виразки). Ефективно використовувати свіжий сік капусти для лікування гастритів та виразок. Ефект забезпечується завдяки вітаміну U, що міститься у соку. Цей вітамін допомагає регенерації клітин у слизових оболонках шлунка та кишечника. Сік використовується для лікування геморою, колітів та запальних процесів, що протікають у шлунку та кишечнику, а також кровоточивості ясен.

Сік капусти використовується як протимікробний засіб, який може впливати на деяких збудників небезпечних захворювань, таких як золотистий стафілокок, паличка Коха та ГРВІ. Капустяний сік використовується і для лікування бронхітів, зокрема, він здатний розріджувати та виводити мокротиння. Для такого лікування рекомендовано прийом соку з медом, посилення цілющого ефекту. Сік капусти використовують і для відновлення емалі зубів, покращення стану нігтів, шкіри та волосся. При цукровому діабеті, вживаючи капустяний сік, можна попередити появу шкірних захворювань.

Сік капусти обов’язково потрібно ввести в раціон бажаючих позбавитися зайвої ваги, завдяки низькій калорійності та високій біологічній активності. При цьому соком капусти можна дуже швидко насититися, не отримавши зайвих калорій, до того ж він перешкоджає перетворенню вуглеводів у відкладення жиру. Капустяний сік здатний нормалізувати роботу кишечника, виводячи жовч, що застоялася в організмі, бореться із запорами і допомагає виводити з організму шкідливі речовини.

Оскільки в соку міститься фолієва кислота, яка допомагає зачаттю та повноцінному розвитку плода, його корисно пити майбутнім мамам. Вітаміни та мінеральні речовини, що містяться у складі соку, захищають від інфекцій та застуд.

При вживанні соку капусти слід дотримуватись правил. У соку є протипоказання та обмеження. Напій здатний розчиняти та розкладати накопичені в організмі шлаки, викликаючи сильне газоутворення в кишечнику, тому пити його можна не більше трьох склянок на день. Приступати до вживання варто, починаючи з півтори склянки. За перерахованими вище причинами, не рекомендовано сік капусти в післяопераційний період, якщо операції проводилися в черевній порожнині, і в період годування груддю, при гастриті з підвищеною кислотністю, при захворюваннях нирок та проблемах із підшлунковою залозою.

Світ, у якому ми живемо, часто впливає на стан нашої нервової системи, оскільки він сповнений різними стресовими ситуаціями, хронічною втомою та систематичною напругою. Однак нервову систему слід постійно контролювати та не перенапружувати. Для цього необхідно впорядкувати щоденні турботи, для чого створити і дотримуватися правильного порядку дня, при необхідності відвідати курс психотерапії, йоги, аутотренінгу та інших заходів. Але найпростішим способом розслаблення є проста чашка трав’яного чаю, ароматного та теплого. Прекрасним натуральним засобом заспокоєння, що м’яко впливає на нерви, змучені за день, є вечірнє чаювання. Чаї, які розслаблюють нервову систему, допомагають нівелювати дратівливість, нервове виснаження та розслабитися перед відходженням до сну, поборів безсоння. Про те, як чай заспокоює нервову систему, ми поговоримо у нашій статті.

Чай зі збирання запашних трав

Щоб приготувати цей чудовий чай, слід у рівних пропорціях взяти такі рослини, як звіробій, м’ята перцева, аптечна ромашка і квітки глоду. Інгредієнти подрібнити, потім ст. л. суміші залити окропом у чашці і настояти 30 хвилин, накривши кришкою. Охолоджений настій процідити і додати в нього невелику кількість меду. Пити сном. Цей чай легко заспокоїть нерви, але пити його рекомендується трохи більше двох місяців.

Липовий чай

Для приготування чаю слід змішати в рівних частинах квітки сухої липи та меліси, заливши суміш склянкою теплої води, та прокип’ятив близько п’яти хвилин. Відвар настоюється 15 хвилин, проціджується, додається ложка меду і братися за чаювання. Якщо такий чай приймати регулярно, нервова система спокійніше реагуватиме на різні подразники неприємного характеру.

М’ятний чай з собачою кропивою

Змішуємо ромашку і траву собачої кропиви по 10 г, додаємо подрібнену м’яту 20 г, липовий колір, мелісу і сушені ягоди суниці. Три столові ложки суміші потрібно залити 1 л окропу і настояти до 12 хвилин. Пити настій потрібно протягом дня, за бажанням додати трохи варення чи меду. Такий настій покликаний не повністю придушувати нервову систему, а лише м’яко її заспокоювати. Такий чай потрібно пити тривалий час, без ризику появи побічних реакцій, які шкодять здоров’ю.

Прості чаї заспокійливі

Змішуємо хмільні шишки та коріння валеріани по 50 г, потім десертну ложку суміші заварюємо окропом, наполягаємо 30 хвилин, проціджуємо. Пити протягом дня малими порціями. На ніч краще випити цілу склянку такого чаю. Засіб досить швидко заспокоює нерви та допомагає у боротьбі з безсонням.

У рівних частинах змішуємо траву м’яти перцевої та коріння валеріани, потім десертну ложку цієї суміші заливаємо окропом, наполягаємо півгодини та проціджуємо. П’ємо цей чай вранці та ввечері по половині склянки. Щоб підсилити ефект, рекомендується додати трохи плодів анісу або кропу.

Меліса, корінь валеріани та собача кропива беруть ять у рівних пропорціях, і заварюють у чашці. Потім наполягають та проціджують. Пити чай потрібно перед їжею десертною ложкою.

Вживаючи півсклянки чаю перед їжею, приготовленого за наведеним нижче рецептом, можна заспокоїти нерви і поліпшити травлення. Для його приготування до півлітрової банку потрібно помістити по 1 ч. л. собачої кропиви, шишок хмелю і зеленого чаю, залити окропом, настояти 12 хвилин, процідити. Мед додати до смаку.

Складні заспокійливі чаї

Змішати в однакових частках м’яту перцеву, материнку, звіробій і аптечну ромашку. Потім десертну ложку збору заварюємо в чашці, наполягаємо, проціджуємо та додаємо мед. Пити цей чай по склянці вранці та перед сном.

У рівних пропорціях перемішати перцеву м’яту, корінь валеріани, шишки хмелю, собачу кропиву і плоди шипшини перетерті. Столову ложку суміші слід заварити у вигляді чаю, настояти та процідити. Такий заспокійливий засіб слід пити протягом дня.

Заспокійливий чай для дітей

Для приготування дитячого заспокійливого чаю необхідно змішати квітки ромашки, м’ята перцева і фенхель в рівних частинах. Потім залити окропом десертну ложку збору та потримати на паровій бані близько 20 хвилин, процідити. Цей чай рекомендовано давати маленьким дітям увечері перед сном по чайній ложці, оскільки він може заспокоїти, розслабити, нормалізувати здорове чергування сну та неспання.

Чаї, описані в нашій статті, можуть заспокоїти нервову систему та нормалізувати артеріальний тиск. Подібні щоденні чаювання допомагають покращити сон та стан шкіри. Лікарські рослини, що входять до складу цього чаю, допомагають усунути під очима темні кола, покращити зір, і налагодити роботу шлунка та кишечника.

Раніше люди не могли собі уявити, що сніданок людини може складатися з різних хрустких кульок із сухофруктами, пластівців та молока. Але в наші дні така їжа нікого не дивує, адже такий сніданок дуже смачний, до того ж, простий у приготуванні. Однак така їжа відкриває безліч суперечок та дискусій, оскільки людям важливо знати, яка користь та шкода сухих сніданків для здоров’я людини. Саме поняття сухої їжі виникло 1863 року, а ввів його Джеймс Джексон. Перша їжа являла собою спресовані висівки. Незважаючи на те, що це було не дуже смачно, це була корисна їжа. Брати Келлог підтримали ідею сухої їжі вже на початку ХХ століття. В цей час як американців, так і європейців охопила ідея правильного та здорового харчування. Тоді братами проводилися сухі сніданки, зроблені із замочених зерен кукурудзи, пропущених крізь валики. Ці сніданки нагадували більше сире, розірване на частини тісто. Допомогла їм випадковість, за якої це тіло помістили на гарячий лист і забули про нього. Таким чином, вийшли перші сухі сніданки. Ця ідея була підхоплена багатьма компаніями, а пластівці змішували з горіхами. Фруктами та іншими продуктами.

У чому полягає користь сухих сніданків

Останні двадцять років звичайні сніданки, які складалися з бутербродів і кашок, стали замінюватися сухими. Основна перевага сухої їжі – це насамперед економія часу, що дуже важливо у наш час. Повноцінний та правильний сніданок у наш час можуть собі дозволити мало хто. Саме тому основна користь сухих сніданків – це їхнє просте та швидке приготування. Такі сніданки готуються просто. Варто лише залити пластівці молоком. До того ж молоко можна замінити на йогурт або кефір.

У процесі виробництва сухих сніданків зберігаються всі корисні речовини злаків. Наприклад, пластівці кукурудзяні, насичені вітамінами А і Е, рисові містять важливі для нашого організму амінокислоти. До складу вівсяних пластівців входить фосфор і магній. Але, на жаль, не всі сніданки корисні для організму людини, деякі з них можуть нашкодити.

Сухими сніданками є і снеки, і мюслі, і пластівці. Снеки – це виготовлені з рису, кукурудзи, ячменю, вівса та жита кульки та подушечки різного розміру. Ці злаки готуються на пару під високим тиском, з метою збереження максимальної кількості корисних мікроелементів та вітамінів. Однак при додатковій термообробці, наприклад, при обсмажуванні продукт втрачає користь. При додаванні в пластівці горіхів, меду, фруктів, шоколаду виходять мюслі. Для виробництва снеків перемелені пластівці, а також різні доповнення до них пересмажуються. Найчастіше снеки люблять діти, тому їх виробляють як різних фігурок. Деякі виробники додають до снеків різні начинки, включаючи шоколад. Однак після додавання в сніданки цукру та різних добавок, він уже не буде надто корисним. У зв’язку з цим для збереження здоров’я та фігури, краще вибирати пластівцям необроблені або мюслі із фруктами та медом.

Чим шкідливі сухі сніданки

Найбільш шкідливим продуктом є снеки, оскільки при їх приготуванні знищується більша кількість корисних речовин. В одній порції таких сніданків міститься лише близько двох грамів клітковини, тоді як нашому організму за добу необхідно до 30 грамів харчових волокон. Корисніше вживати необроблені пластівці, які не пройшли термічну обробку. Цей продукт наповнить організм необхідною кількістю клітковини. Снеки шкідливі через обсмажування, оскільки стають висококалорійними та жирними.

Необхідно враховувати високу калорійність сухих сніданків. Наприклад, калорійність подушечок із начинкою близько 400 калорій, а шоколадних кульок – 380 калорій. Аналогічну калорійність мають тістечка та цукерки, і це не корисно. Найбільшої шкоди завдають різні добавки, що входять до складу сухих сніданків. Саме тому купуйте дітям сирі пластівці, без різноманітних добавок. Додайте самі в сухий сніданок мед, горіхи або сухофрукти і відмовтеся від продуктів, які включають замінники цукру.

Пшеничні, рисові та кукурудзяні пластівці дуже легко засвоюються тому, що в них містяться прості вуглеводи. Це наповнює організм енергією і забезпечує мозок харчуванням, але зайве вживання цих вуглеводів призводить до зайвої ваги.

Дуже шкідливі сухі сніданки, що пройшли термічну обробку. У процесі приготування жир або олія, що використовуються в процесі приготування, можуть призвести до проблем серцево-судинної системи та підвищення рівня холестерину. До складу сніданків часто включають підсилювачі смаку, розпушувачі та ароматизатори. Уникайте придбання продукції з такими добавками.

Дитині можна давати пластівці з шести років, не раніше, оскільки для засвоєння дитячим кишківником складні грубі волокна.

Біль, який люди періодично можуть відчувати з різних причин, здатний зруйнувати всі складені на день плани, зіпсувати настрій та погіршити якість життя. У болю може бути різна природа, але щоб її позбутися, люди вдаються до використання болезаспокійливих медикаментів. Однак при цьому мало хто замислюється про те, що вживаючи знеболюючий засіб ми можемо нашкодити здоров’ю, оскільки кожен препарат має побічні дії, які можуть проявитися в окремому організмі. Однак не всім відомо про те, що деякі продукти здатні зменшувати або знімати хворобливі відчуття, при цьому досить ефективно і не наражаючи організм на додатковий ризик. Звичайно, при появі будь-якого болю необхідно визначити, з чим він пов’язаний. Біль є своєрідним сигналом організму, який говорить про те, що у нього виникли проблеми. Тому ігнорувати біль у жодному разі не можна, а іноді цього зробити і неможливо, оскільки він нагадує про себе, часом у самий невідповідний момент. У нашій статті ми поговоримо про те, які продукти можуть зняти біль, або зменшити його прояв на деякий час.

Людям, які мають хронічні захворювання, які періодично проявляються больовими відчуттями, можна скласти якусь протибольову дієту, для полегшення свого стану. Отже, ось продукти, здатні втішити біль:

Куркума та імбир
. Імбир є випробуваним лікарським засобом від багатьох хвороб, який здатний ефективно впоратися з болем. Наприклад, у східній медицині цю рослину використовують для зменшення зубного болю. З цією метою потрібно приготувати відвар імбиру і їм полощить порожнину рота. Болі, що виникають внаслідок фізичного навантаження та через кишкові розлади та виразки, можна заспокоїти за допомогою імбиру та куркуми. До того ж, ці рослини позитивно діють на здоров’я нирок.

Петрушка
. У цій зелені містяться ефірні олії, здатні стимулювати кровообіг в організмі людини, включаючи кровопостачання внутрішніх органів. При вживанні петрушки в організмі підвищуються адаптаційні можливості, що прискорює загоєння.

Перець чилі
. Це ще один болезаспокійливий засіб. У ході проведених досліджень було виявлено, що червоний перець здатний підвищувати больовий поріг людини. Молекули цього продукту активізують в організмі імунний захист та виробляють ендорфіни, що працюють як знеболюючий засіб. Традиційно цей перець входить у меню народів, які у складних природних умовах і займаються важким фізичним працею.

Гіркий шоколад
. Як говорилося вище, гормон ендорфін, який ще має назву «гормону щастя», є природним знеболюючим. Вироблення цього натурального знеболювального засобу стимулюється вживанням шоколаду. Особливість шоколаду приносити задоволення всім відома, однак цей продукт не тільки дарує настрій, але здатний позбавити від хворобливих відчуттів.

Цільнозернові продукти
. На думку деяких фахівців, здатність продуктів, виготовлених із цільного зерна, знімати біль надмірно висока. Ці продукти містять багато магнію, а це дозволяє знімати біль у м’язах. До того ж ці продукти допомагають вгамувати головний біль, тому що оберігають організм від зневоднення.

Гірчиця
. Гірчиця здатна зменшувати головний біль, який виник від перевтоми або інших причин. Достатньо з’їсти шматочок хліба, намазаний свіжою гірчицею.

Вишня
. Дуже просто усунути головний біль, з’ївши кілька стиглих вишень.

Часник
. Це ще один пекучий продукт, здатний знімати болі, до того ж це стосується болів, що виникли внаслідок різних запалень.

Цитрусові
. Ці фрукти мають болезаспокійливі засоби, як і інші продукти, що містять вітамін С. Цитрусові усувають біль, що виникає з різних причин. До того ж, ці фрукти виступають загальнозміцнюючим засобом. Тому це перший продукт передачі хворим до лікарні.

Кориця
. Ще один важливий засіб, що вживається при боротьбі з різними запаленнями та болями. Кориця зменшує рівень негативного впливу сечової кислоти, підвищений вміст якої може спровокувати розвиток багатьох хвороб, включаючи артрит.

Про користь рослинних олій знають сьогодні всі, та й вибирати нам є з чого: асортимент такий багатий, що покупці колишніх, «радянських» часів і уявити собі не могли, що у світі існує стільки видів та сортів рослинних олій, причому напрочуд смачних та корисних .

Рослинна олія необхідна людині для повноцінного харчування, оскільки вона містить поліненасичені жирні кислоти, що захищають наші клітини від негативних впливів та руйнування, а також багато вітамінів та поживних речовин.

І як же правильно вибрати з усього цього достатку ту олію, яка справді принесе користь?

Насамперед, будь-які масла звикли розділяти на рафіновані та нерафіновані. І якщо раніше, кілька десятиліть тому, нерафінована олія
вважалася чи не продуктом для бідних, то сьогодні ситуація різко змінилася, і саме нерафіновані олії вважають найкращими та цілющими, а про рафіновану олію
кажуть, що в ній не залишається нічого корисного. Де ж правда?

Корисність рослинної олії залежить в основному від її складу, співвідношення жирів та кислот, а ці параметри залишаються практично незмінними навіть після рафінування. А значить, про користь олії не варто судити з цього погляду. Проте щаблі рафінації теж бувають різними, і ось тут треба навчитися розбиратися.

Навіщо рафінують олію?

Навіщо ж рафінують олію, якщо це не впливає на її склад? Насамперед це роблять для того, щоб зробити його нейтральним, майже несмачним. Це може здатися зовсім непотрібним, проте не варто занадто узагальнювати – адже олію в кулінарії використовують для приготування безлічі страв, причому абсолютно різних, як за складом, так і за способом приготування. Заправляти салати та деякі закуски краще нерафінованою олією, так як ці страви не піддаються тепловій обробці, до того ж олія додасть салату додатковий смак.

Якщо ж олія використовується для приготування гарячих страв, для смаження або запікання продуктів, то нерафінована олія може принести більше шкоди, ніж користі – за рахунок утворення диму, гару, піни, неприємного запаху та смаку. Нерафінована олія при пересмажуванні може також сприяти утворенню їжі деяких шкідливих речовин, особливо при високих температурах.

Способи рафінування олії

Рослинна олія в сучасній промисловості рафінують двома способами: фізичним та хімічним. Фізичний спосіб зазвичай передбачає використання адсорбентів, а хімічний – лугів. Найчастіше застосовується хімічний спосіб, тому що він простіший, краще відпрацьований, і якість отриманого продукту контролювати теж легше.

Виробники олії, рафінованої таким способом, запевняють, що споживачам нема чого боятися, і ніякі шкідливі домішки до складу кінцевого продукту не потрапляють, тому що у виробництві застосовуються найбезпечніші луги, дозволені для обробки продуктів харчування. До того ж олія добре промивається, і навіть слідів хімічних речовин у ній не залишається. Дуже хочеться вірити, що це насправді так…

Чим відрізняються рафіновані та нерафіновані олії?

Рафінована олія відрізняється від нерафінованої не лише смаком, вірніше, її відсутністю, а й тим, що вона не димиться і не утворює піни при приготуванні гарячих страв.

Жарка на олії

Принаймні для того, щоб рафінована олія почала димитися, сковорода повинна бути розпечена досить сильно. Температуру, при якій те чи інше масло починає димитися, вважають точкою димлення, і треба сказати, що у різних олій вона різна.

У процесі смаження, якщо масло димить і пригоряє, утворюються канцерогени, а про їхню шкоду чули всі. Наприклад, акролеїн – найпростіший альдегід, що утворюється у випарах над розпеченою сковорідкою, чинить токсичну дію на слизові оболонки очей і подразнює дихальні шляхи, що призводить до розвитку різних запальних захворювань.

Якщо кухар при приготуванні страв постійно дихатиме випарами акролеїну, то зрештою він придбає цілий букет хронічних хвороб, до того ж якість приготованих страв буде далеко не кращою. Так що для смаження потрібно використовувати тільки рафіновану олію, і не надто перегрівати сковороду.

У точці димлення масел утворюються інші шкідливі речовини, наприклад, полімери жирних кислот і вільні радикали, причому вони залишаються у складі приготовлених страв. Якщо часто є такі страви, це може призвести до хронічних проблем зі здоров’ям, у тому числі і до розвитку онкології.

Коричнева скоринка на піджаристій картоплі, яку ми так любимо, містить акриламід – речовина, яка також має канцерогенні властивості і навіть здатна руйнувати ДНК. Найбільше акриламіду утворюється, якщо довго смажити картоплю у фритюрі – наприклад, так, як це роблять у Макдональдсі.

Чого тільки не міститься в пересмаженому м’ясі або рибі: усередині шматка утворюються гетероциклічні аміни, здатні викликати серцеві захворювання, а в спекотному – поліциклічні канцерогени з великою кількістю вуглецю. Найчастіше так відбувається, якщо олія використовується не вперше, а сковорода розжарюється дуже сильно.

Наступні канцерогени, що часто утворюються при жарінні – пероксиди, і найбільше їх утворюється при жарінні на соняшниковій олії, настільки поширеній у Центральній України. Тому найкраще використовувати для смаження оливкову олію – вона практично не утворює канцерогенів. Не дарма середземноморська дієта, в якій основною рослинною олією традиційно є оливкова, вважається найкориснішою для здоров’я.

Виходячи зі сказаного вище, неважко зрозуміти, що олію, як рафіновану, так і нерафіновану, потрібно використовувати правильно – і тоді проблеми з харчуванням та здоров’ям не виникнуть.

Яка олія корисніша: рафінована чи нерафінована?

І все-таки слід знати, що найкорисніше саме нерафіновані рослинні олії, одержувані способом холодного віджиму при невисоких температурах – не вище 45°C. Ці олії мають насичений колір, характерний для кожного виду запах та справжній, природний смак.

Користь від вживання такої олії важко переоцінити, проте треба пам’ятати деякі правила.

Не можна зберігати «живу» олію в теплі, на світлі та на відкритому повітрі – так вона швидко втратить всі свої корисні властивості, помутніє, стане гіркою та несмачною, і завдасть організму лише шкоди.

Нерафінована олія взагалі має невеликий термін зберігання – і, мабуть, це її головний недолік, так що зберігати її краще в холодильнику, скляній пляшці, і не використовувати після закінчення терміну придатності.

У нашому роздрібному продажі найчастіше можна зустріти рафіновану олію, і вона може зберігатися набагато довше. Однак, як би не запевняли нас виробники, багато рафінованих олій не містять майже жодних вітамінів, і мало корисних речовин; особливо це стосується масел, оброблюваним гарячим способом, при температурі до 200°C. Можливо, тому деякі виробники рафінованих олій кажуть споживачам, що його можна зберігати на світлі, і воно не зіпсується – бо псуватися там майже нема чого.

Так що рафіновану олію слід використовувати тільки для смаження та запікання продуктів, а в салати, вінегрети, закуски та приправи додавайте нерафіновану – так ви отримаєте все найкраще, що є в олії від природи.

Гатауліна Галина
для жіночого журналу сайт

При використанні та передруку матеріалу активне посилання на жіночий онлайн журнал обов’язкове